7 кадрів "Первоцвіти"                                                   

    Люлько Лілія

Бігун Вікторія

Адоніс весняний

Багаторічна рослина 10-40 см заввишки. Листки багаторазово перисторозсічені. Квітки поодинокі, великі (4-4,5 см у діаметрі); листочків оцвітини 12-20, вони яскраво –жовті, видовжено яйцеподібні. Тичинок і маточок багато. Плід – багатогорішок. Цвіте в квітні –травні. Росте у степах, на степових схилах у лісостеповій і степовій зонах, на яйлах у Криму. Зрідка трапляється на степових схилах у Прикарпатті, Розточчі, Опіллі й на півдні Полісся.

Латинська  назва утворена від імені міфічного бога сонця Адона або пов’язана з ім’ям міфічного юнака – красеня Адоніса, до якого була дуже прихильна давньогрецька богиня Афродіта, та латинського слова «весняний». В Україні адоніс ще називають горицвітом, що, очевидно, характеризує особливості цвітіння рослини.

Горицвіт – декоративна і лікарська рослина. Якщо у погожу весняну днину вам пощастить натрапити на місцину, де квітує адоніс, ви запам’ятаєте цю мить надовго: його квітки палахкотять, як золотисте сонячне сяйво. А таке ніколи не забувається! За красу рослину введено в культуру ще у ХVІ ст, а в  ХІХ ст вона застосовується в офіційній медицині для лікування хвороб серця. Природні запаси адоніса незначні, тому його занесено до Червоної книги України.

В Україні – 6 видів адонісу.

       

Проліска дволиста

Справжньою окрасою весняного лісу є проліска дволиста, її ніжно-лілові квітки розпускаються наприкінці березня або на самому початку квітня. Довгасто-еліптичні пелюстки 6-10 мм завдовжки. Квітки зібрані в 2-10-квіткове суцвіття - китицю. Листків 2, зрідка 3, широколінійні, до 12 см завдовжки, розвиваються разом із квітками. Спрямовані в гору квітки розташовані на довгих, прямих, трохи відхилених квітконіжках. Тичинки вільні, однакової довжини з маточкою, їх  шість. Плід  - коробочка. Насінини мають маслянисті придатки, що приваблюють комах, які їх розтягують.

     Ця багаторічна рослина зазвичай росте в Правобережному Лісостепу, Закарпатті, Карпатах; у Гірському Криму, Лівобережному Лісостепу і на Поліссі зустрічається рідше.

Назва утворена від грецького слова «розділяти» (луски цибулини легко розділяються) і латинських слів, що означають «два листки».

Площі, що займає проліска дволиста щорічно зменшується, оскільки населення безжально знищує ці прекрасні провісники весни, збираючи рослини на букети.

       

 Проліска сибірська

У світлому лісі або серед чагарників рано навесні синіють ділянки квітучої проліски сибірської. Від яйцеподібної цибулини відходить до чотирьох сплющених квітконосних стебел і 2 або 4 широколінійні листки. На початку розвитку рослини листки щільно стулені і обгортають квітконоси. Верхівки листків утворюють ковпачок, що проходить крізь сніг і торішнє листя, оберігаючи таким чином ніжне суцвіття. На стеблі буває 1-4 ніжно - блакитні, пониклі квітки. Плід – коробочка. На час дозрівання насіння квітконоси полягають. Рослини добре розповсюджуються самосівом і цибулинами. Запилюються комахами. Цвіте проліска з другої половини березня. На початку літа після відмирання листків рослина переходить у стан спокою. Восени в цибулині починають розвиватися квітконосні пагони, а протягом зими під снігом формуються бутони. Багаторічна рослина, до 20 см заввишки.

Росте переважно в Лісостепу і Степу на Лівобережжі і в Криму.

Проліску сибірську, як і попередній вид, вирощують у культурі. Розмножують цибулинами і насінням.

       

 Шафран Гейфелів

У березні з’являються великі квітки шафрану Гейфелевого, фіолетові, жовті, рідше білі, з темними плямами на кінці пелюсток. Жовтогарячі пиляки і приймочки, що перевищують тичинки, надзвичайно прикрашають квітку, яка розкривається тільки на сонці. Квітки на короткій квітконіжці, лійкоподібні, з дуже довгою трубкою і відгином із шести часток. Стебло дуже вкорочене. Тому здається, що листки і квітки виходять безпосередньо з бульбоцибулини. Комах рослина приваблює не тільки солодким нектаром і яскравим забарвленням. А й ніжним ароматом. Квітки легко самозапилюються, це гарантує утворення плодів і під час несприятливих для появи комах погодних умов навесні. Вузькі лінійно-ланцетні листки під час цвітіння майже непомітні. Плід – коробочка з великою кількістю насіння. Рослина багаторічна.

Росте в лісах, на степових схилах і гірських луках у Карпатах, іноді трапляється в Західному Лісостепу.

У західних районах України шафран Гейфелів перебуває на межі зникнення. Його занесено до Червоної книги України
       Легенда розповідає про те, що житель Олімпу бог Гермес якось раз, змагаючись зі своїм другом Кроком, випадково вбив його. Оплакуючи, Гермес перетворив краплі його крові в прекрасні квіти Крокуси – такі ж красиві, яким був його друг.

      Згідно з іншою версією, Крокус був закоханий у німфу, і вони ніколи не розлучалися. Коли богам набридло спостерігати за ними, вони перетворили німфу в кущ, а юнака – в прекрасну рослину, яке згодом стало називатися шафраном.

       

 Гіацинт

Налічує до 30 видів, поширених у Південній Європі, Азії та Північній Африці. Названий так на честь легендарного героя давньогрецького епосу.

Квітка ця – подарунок Малої Азії, а назва її у перекладі з грецької означає «квітка дощів», оскільки на батьківщині вона починає розпускатися якраз із настанням теплих весняних дощів.

Але давньогрецькі легенди висліджують цю назву від Гіацинта, чарівного сина спартанського царя Аміклада й музи історії та епосу – Кліо, з котрими пов’язується й саме походження цієї квітки.

Є ще грецька легенда про походження гіацинта. Вона пов’язує назву з ім’ям знаменитого героя троянської війни – Аякса.

Гіацинти – цибулинні багаторічні трави. Цибулина – від 6 см в діаметрі, тверда, складається з м’ясистих 16-20 запасаючих лусочок, та щільно з’єднаних покривних лусок. Стебло є продовження основи рослини. Листя пряме, загострене, широколінійне, ясно-зелене, за довжиною рівне стеблу або трохи коротше, на поверхні землі утворює розетку. Плід – м’ясиста, соковита коробочка з трьома відділеннями, у яких міститься насіння.

Квітне гіацинт у квітні  - на початку травня (цвітіння триває 20-25 днів, а в теплішу погоду скорочується до 10-14 днів).

Гіацинти не переносять застій води.

    

    Нарцис

Поширений по всій Україні.

Жодна інша квітка за винятком троянди, так не оспівана поетами, як ця. Сам Магомет сказав про неї: «У кого дві хлібини – нехай продасть одну, щоб купити нарцис, бо хліб – пожива для тіла, а нарцис – пожива для душі». А перський цар Кір дав йому визначення: «безсмертної краси – творіння насолоди». Краса і витонченість квітки викликають палке захоплення нею, але водночас своєю популярністю вона завдячує широковідомому міфові, який виник ще у глибоку давнину й перетворив її власне ім’я на узагальнене. Так, назвати когось «нарцисом» - це сказати, що то самозакохана людина.

        Нарцис забезпечений щільними цибулинами і стрічкоподібним листям різної ширини в кількості 2-4. Листя нарциса прикореневе, лінійне, зростають раніше, ніж квітконіжки. Стебла безлисті, сплюснуті або круглі, одягнені плівковою поволокою, квітка сидить на вершині стебла. Цибулини різних видів нарцисів мають різну форму: загострену, овальну, круглу, яйцевидну. В деяких видів цибулини утворюють гніздо: на одному донцеві декілька цибулин, обгорнутих забарвленими лусками. Нове коріння цибулин виростають щороку після відмирання старих, життя коренів триває до десяти місяців. Плід – тригранна коробочка з насінням. Рослини, як правило, невисокі – 10-50 см. Придатні для вирощування в саду, так і в якості кімнатних рослин. Цвітуть нарциси в квітні-травні. 

  Царська корона

          Квітка царська корона відомий і під іншою назвою - Рябчик Імператорський. Помаранчево-коричневі чи жовті дзвіночки вінчає корона із соковитого  зеленого листя. Рослина цвіте разом з тюльпанами і нарцисами, будучи гордістю господарів на їх дачних клумбах.  Царська корона належить до сімейства лілійних. Її добре знають в північній півкулі. Вона зустрічається також і в Азії, і в Північній Америці, і на середземноморської території.
            У Європі відома легенда про походження царської корони. Нібито ця квітка цвіла в Гефсиманському саду в ту пору, коли Ісуса Христа заарештовували через зраду Юди. Його дзвіночки були сніжно-білого кольору і не звисали, а росли вгору. Коли Христос пішов молитися, залишивши своїх учнів, всі навколишні квіти схилили свої голівки до самої землі. І тільки царська корона продовжувала триматися прямо. Коли Христа вели під арешт, він глянув на квітку. У погляді його було стільки смутку, що царська корона не витримала і схилила свої квітки. Пелюстки її забарвилися фарбою сорому, дзвіночки навічно схилилися і більше ніколи не розпрямлялися.

 Квітка царська корона — багаторічна цибулинна рослина, яка може виростати до 1,5 метра. Цибулина у нього велика і складається з декількох зрослих м’ясистих лусок. Частина з них у своїх пазухах несе бруньки, які при сприятливих умовах зможуть розвинутися в нові цибулинки-дітки. З цибулини навесні виростає надземна частина – стебло, з вузьколінійними або довгасто-ланцетними листками шириною до 10 і довжиною до 20 см. В умовах середньої смуги, до початку травня, при сприятливих погодних умовах рябчик імператорський виростає до 1-1,5 метра і зацвітає. Після травневого цвітіння, вже в самому початку літа, надземна частина цієї квітки висихає, а цибулина «засинає». В кінці літа – початку осені цибулина прокидається, починає нарощувати коріння і формує пагони для наступного року, після чого знову «засинає» на всю зиму.

Фото Левченко Юлії